проказувати

проказувати
—————————————————————————————
прока́зувати
дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "проказувати" в других словарях:

  • проказувати — ую, уєш, недок., проказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. і без додатка. Усно висловлювати, вимовляти (слова, фрази). || Передавати голосом, говорити певним чином. || Повторювати що небудь. || у сполуч. зі сл. доповідь, промова, присуд і т. ін.… …   Український тлумачний словник

  • молитися — молю/ся, мо/лишся, недок. 1) Звертатися до Бога, до святих з проханням, подякою; проказувати слова молитви. || безос. || на кого – що, до чого. Проказувати слова молитви, повернувшись обличчям до кого , чого небудь. 2) Благати, дуже просити. 3)… …   Український тлумачний словник

  • диктувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Проказувати, зачитувати що небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував. 2) кому. Пропонувати що небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати. || перен. Ставити вимоги, підказувати …   Український тлумачний словник

  • молитвувати — у/ю, у/єш, недок., заст. 1) Проказувати молитву (у 2 знач.); молитися (у 1 знач.). 2) Читати молитву і давати ім я новонародженому …   Український тлумачний словник

  • нашіптувати — ую, уєш, недок., нашепта/ти, шепчу/, ше/пчеш, док., перех. і неперех. 1) Пошепки говорити, розповідати щось. 2) Таємно наговорювати. 3) заст. Проказувати заклинання; чаклувати …   Український тлумачний словник

  • повторювати — юю, юєш і повторя/ти, я/ю, я/єш, недок., повтори/ти, торю/, то/риш, док., перех. 1) Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те саме. || Проказувати слідом за ким небудь. || Переказувати чиїсь слова. || тільки недок. Часто говорити, згадувати що… …   Український тлумачний словник

  • проказати — див. проказувати …   Український тлумачний словник

  • проказування — я, с. Дія за знач. проказувати …   Український тлумачний словник

  • проказуватися — ується, недок. Пас. до проказувати 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»